Всесвітній день боротьби зі СНІДом



Всесвітній день боротьби зі СНІДом
День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 28 листопада. День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомор 1932-33 років Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила понад три мільйони українців. Голодомор 1932–33: як радянська влада по-звірячому вбила мільйони українців Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.
О 16.00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада як день
світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності,
спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Саме у цей день
– 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав
дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року
у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних
документів у сфері захисту прав дитини.
Метою
святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості,
організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію
заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.
У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам заснувати Всесвітній день дитини, який слід відзначати як день світового братерства і розуміння між дітьми та сприяння благополуччю дітей усього світу. Урядам було запропоновано самостійно вибирати відповідну для цього дня дату. 20 листопада 1959 року Генасамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 40 років, 20 листопада 1989-го – Конвенцію про права дитини.
Основна ідея Конвенції полягає в найкращому забезпеченні інтересів дитини. Положення Конвенції зводяться до чотирьох основних вимог, які мають забезпечити права дітей: виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства. Головний принцип, який проголошує Конвенція, – визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю.
Представник Генерального Секретаріату Ради Європи закликав усі держави-члени вжити ефективних заходів для захисту прав дитини, що гарантуються багатьма конвенціями Ради Європи. Вона визнала важливу роль щодо захисту прав дитини, яку відіграють омбудсмани у певних країнах, і вона заохочуватиме утворення таких незалежних органів у всіх країнах.
Також Рада Європи у цей день закликала заборонити фізичні покарання у сім’ї. У той час, коли майже всі європейські країни заборонили використовувати фізичні покарання для дітей у школах та інших дитячих закладах, насильство у сім’ї залишається широко поширеним. Тому, грунтуючись на Рекомендації Ради Європи 1985 року „ Насильство в сім’ї ”, вона закликала всіх членів Ради Європи заборонити застосування фізичного покарання у сім’ї. „ Ми не можемо більше очікувати, а повинні зробити ці рекомендації реальністю за ради майбутнього всіх дітей та довіри до нашої організації ”, – зазначив Представник Генерального Секретаріату міжнародної організації.
Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило «Декларацію принципів терпимості».
Статтею 6 була урочисто проголошена дата щорічного святкування події.
У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.
Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia — терпіння), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».
Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.
Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.
Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.
Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти. Усі ми хочемо, щоб війна швидше закінчилася і щоб у нашій країні знову запанував мир.
Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Кожна особистість індивідуальна, і насильство не повинне мати місце в житті людей. Невідповідність людини вигаданому ідеалу призводить до агресії, насильства, екстремізму. Така ситуація спостерігається в останні роки в усьому світі. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воїн і розбіжностей.
У повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Разом із тим, прояв толерантності який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.
Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.
Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.
Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.
Декларація принципів терпимості звертається й до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
Впевнена, що толерантності потрібно вчитися і можна навчитися. Оскільки толерантність – це здатність людини, спільноти, держави чути і поважати думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки. Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути просто «такими як усі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
Погодьтесь, толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважити інших.
У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.
Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.
Чи замислювалися ви коли-небудь над питаннями толерантності?
Чи є терпимим ставлення до людей ознакою Вашої особистості?
Чи відчуваєте Ви толерантне ставлення до себе з боку інших людей?
Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добріше та толерантніше.
«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи,
плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі, як люди».
(Б. Шоу)
Саме цьому мистецтву – жити з людьми і серед людей присвячений День толерантності, який відзначають у всьому світі.
Година спілкування " Толерантність врятує світ"
14 ЖОВТНЯ УКРАЇНЦІ СВЯТКУЮТЬ ОДРАЗУ ТРИ СВЯТА. ПЕРШЕ- СВЯТО ПОКРОВИ БОЖОЇ МАТЕРІ, ДРУГЕ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА, ТРЕТЄ- ДЕНЬ ЗАХИСН...